Серпанок в'ється над туманом,
І сонце гасне у зорі.
На дні блукає океаном
Самотній кит в глухій пітьмі...

Норвезьке море в тиші повній,
Ніде немає ні душі.
Лишень далеко смутно стоне
Вітер з далекої землі...

Зима сховала синє море
Під крижаним...
Читати далі →

Я лежу в миллионе травинок,
Солнце светить сквозь шелест листвы.
На закате хоровод из пылинок
Догорает в лучах тетивы...

Так отрадно лежать на закате,
На пустынном и тёплом лугу,
Жаркий день утопает в мускате
И о нём память я берегу.

Столь прекрасн...
Читати далі →

Колись настане день,коли ти зрозумієш,
Чому я так зробив

Як гірко посміхнувся,нічого вже не вдієш,
Та тихо - відпустив...

Дивитися на те,як днями ти сивієш
Уже не було сил

Як від моїх образ ти повільно порожнієш,
Й лишаєшся без крил...

...
Читати далі →

Сонця блукаючим промінем
Торкаюся деревної кори,
Щоб тихим кроком,як оленем
Змішати землі кольори.

І як пензлик в палітру зануритись -
Розмалювати навколишній світ,
Та в фарбі колірній замурзатись
Щоб сяяти як барвистий софіт!

Щоб усе навкруги посм...
Читати далі →

Шовковою чорною стрічкою
Зав'яжу тобі очі...
Залізною запальничкою
Запалю дріт опівночі.

І буде маленький вогник
По пустій землі бігти,
Допоки срібний дзвоник
Не задзвонить зі стріхи,

І з маленької купи сміття,
Що під парканом гниється
У ...
Читати далі →

Норвежські фьорди снилися щоночі,
Відколи повернулась в рідний дім.
І кожен день вітри мені шепочуть
Про ліс та холод, про сніги та грім.

Вітри далекі розбудили мрію,
Про дім на пагорбі на березі ріки,
Серед борів одвічних, моху й снігу,
В безлюдді тихім, де ...
Читати далі →

Вдихни повітря із старих кімнат
Та розкажи історію з дощу та пилу
Мені не стерти бруду з моїх ржавих грат
І не відмити від соляри крила

Напевно голосно вночі кричу,
Якщо не спиш й трима мене за руку
Тому й на ранок з кавою,мовчу,
Ховаю в ній свою крихку розпу...
Читати далі →

Я легким порухом руки
Торкаюсь куйовдлого волосся,
І млію... Думки як круки
Злітають з поля із колосся

Це певно магія така
Що гіпнотична, як омана
Чим більш здригається рука,
Тим більш ти в'яла, зблідла, п'яна...

Волосся довге - цілий світ,
Ві...
Читати далі →

Я лежу на полу
И смотрю как серебрится рассвет...

Я чуть жива,я ещё дышу.
На моей коже танцует солнечный свет...

Сквозь листья и ветви, искристым дождём
Рассыпаются блики,укатившись где-то между рукой и плечом...

Я ловлю солнца луч, обнимаю...
Читати далі →

Одного літнього ранку, зібрався хлопець у дорогу далеку. Взяв він наплічник на спину важкий,та пішов у напрямку гір.

Вів хлопця цього сон дивний, якого він бачив з самого дитинства. Утому сні він був вогником яскравим та безтілесним, що блукав поміж старих дубів та ясенів у високих гора...
Читати далі →