"Підпалювачка"

Шовковою чорною стрічкою
Зав'яжу тобі очі...
Залізною запальничкою
Запалю дріт опівночі.

І буде маленький вогник
По пустій землі бігти,
Допоки срібний дзвоник
Не задзвонить зі стріхи,

І з маленької купи сміття,
Що під парканом гниється
У піднебесну злетить полум'я
Й пащею їй посміхнеться!

І буде гвалт та люди кричати,
Дивитись у вікна, дітей колисати,
Пожежним дзвонити, грощі ховати,
Боятись війни, та до Бога взивати...

А я буду стояти й всміхатись
Й тихо знімати стрічку з очей,
І разом з тобою за руку триматись
Споглядаючи гвалт липневих ночей.

Й не буде нікого, крім нас та вогню,
І в небі зірки будуть нам ліхтарями.
Ми разом спалили усю ту брехню,
Що колись як стіною повстала між нами...