"Волосся"

Я легким порухом руки
Торкаюсь куйовдлого волосся,
І млію… Думки як круки
Злітають з поля із колосся

Це певно магія така
Що гіпнотична, як омана
Чим більш здригається рука,
Тим більш ти в'яла, зблідла, п'яна...

Волосся довге — цілий світ,
Від голови, тай по коліна
І гребінець мов всюдихід,
А ти — як місячна людина

У прядках довгих заблукала,
Та гребінець в руці стиска
Розчісувать волосся стала,
Закривши очі, хоч злегка!

Мрійливо розсува руками
Вагу шовкову та м'яку,
Блукаю дивними стежками
Серед каміння та піску...

А руки знають своє діло,
І рух за рухом до кінця
Доки всміхалася мрійливо,
Розчесали все та й до кінця!

Тепер милуюся ореолом
Що шовком тіло огорнув
Та розвернувся видноколом
І в очі жовті зазирнув

Волосся довге, мрія моя!
За тебе душу я віддам.
Будеш мені як дар та зброя
Як сховок втраченим літам

А поки на шляху до мрії
Розчісую шовкове море,
Щоби колись у безнадії
Сховать у власних прядках горе...